Юхим Семенович Зайдман: Антон Кротов, АВП, Будинок для всіх

Років шість тому я дізнався в інтернеті, що в Крим збирається з лекціями Антон Кротов, творець та президент «Академії вільних подорожей» (АВП) з 1995 року, книжку якого «Практика вільних подорожей» читав задовго до цього. Я подзвонив йому додому, до Москви, коли він, як виявилося, вже був у дверях, і вмовив відвідати Ялту з лекцією.

 Лекція відбулася у Кримському гуманітарному університеті. На мене, як і на багатьох присутніх, Антон справив велике враження. Він автор понад сорока книг про подорожі автостопом країнами світу та континентами. Тисячі людей захопилися автостопом, прочитавши ці книжки та познайомившись із Антоном. Крім того, він став автором проекту «Будинок для всіх», коли в різних кінцях світу на тривалий час орендувалося житло (будинок, квартира) та вільні мандрівники могли там ночувати, роблячи радіальні походи в цікавому для себе місці. Будь-який мандрівник міг безкоштовно проживати у таких Будинках, залишаючи символічну суму (за бажанням) на оплату комунальних витрат.

Влітку того ж року я організував за ялтинської бібліотеки ім. Чехова дві лекції Антона Кротова, з виставкою книжок автора.

Антон Кротов

У 1996 році Володимир Несін почав подорожувати планетою пішки і... босоніж. Він пройшов босоніж Монголію, Китай, В'єтнам, Лаос, Таїланд, Малайзію та Індонезію. У сумі довжина маршруту була понад 9 тисяч кілометрів, а тривав похід 11 місяців. Він побував у понад 120 країнах на п'яти континентах, чотири рази був у Китаї, стільки ж — у В'єтнамі. Усі свої подорожі Володимир здійснює босоніж. У день Володимир зазвичай проходить шлях 25—30 кілометрів.

Він пройшов (без взуття) понад 100 000 кілометрів дорогами 109 країн світу і ще приблизно півмільйона проїхав автостопом. Крім рідної мови володіє англійською та іспанською і є справжнісіньким громадянином світу, що навіть підтверджує паспорт, який, однак, приймається не в усіх державах. До Росії Володимир Несін приїжджає раз на два-три роки на кілька місяців, хоча на батьківщині житла мандрівник не має. З дорожніх нотаток Володимира Несіна склалася його перша книга «Босиком за тридев'ять земель», а пізніше книжка «Босиком за 100 країнами п'яти континентів» (2011 рік). У нього є міжнародний паспорт, текст у якому 7 мовами, у тому числі есперанто. На обкладинці паспорта напис есперанто Monda pasporto.

Владимир Несин

На своїх лекціях я розповідав про офіційний автостоп 60-х років, есперантистів-мандрівників та есперанто. Людина 12 записалися вивчати есперанто. Я планував провести 14 уроків, по 2 на день. Але вже наступного дня стало зрозуміло, що це нереально, бо половина учнів після ранкового уроку виїжджала мандрувати Кримом, а поверталася іноді через два-три дні. Однак за 21 день, що я там провів, з'явилося багато друзів та друзів серед мандрівників. Загалом севастопольський Дім для всіх відвідало близько 500 людей.

Перебування у севастопольському Будинку мало наслідки. Наприкінці 2014 року я створив офіційний Клуб вільних подорожей ім. Н. А. Боровко за ялтинської міської бібліотеки ім. Чехова. Перша зустріч відбулася 28 грудня із відомим мандрівником з України Олександром Волощуком. Олександр розповів про свою останню подорож і про фортецю Мангуп-Кале, яку він знає краще за будь-якого екскурсовода. І ми вирішили зустріти Новий, 2015 на Мангуп-Калі з Олександром.

Зустрічі у бібліотеці вже стали традиційними. Всі вони пов'язані з вільними подорожами по суші та воді, наприклад, яхтсмена Олександра Ткачука та есперантистки Тетяни Лоскутової. Але були й ексклюзивні, наприклад із Костею-«пекінцем» та Ельвірою Насоновою. Костя 10 років прожив у Пекіні, став там бізнесменом та написав книгу. Еля Насонова шістнадцять разів підкоряла п'ять вершин "семитисячників" і стала єдиним у світі тричі "сніговим барсом" серед жінок.

 Інший наслідок перебування в Будинку для всіх пов'язаний із мінералогією. Оскільки заняття есперанто там проходили лише вранці, залишалося багато вільного часу, і я щодня блукав узбережжям у пошуках каміння, розпочавши з Яшмового пляжу на мисі Фіолент. Потім шукав рідкісний мінерал керченіт та гіпсові троянди на околицях Керчі. А далі більше: побував у Підмосков'ї на кар'єрах у пошуках кремнієвих агатів та в Україні, у Кривому Розі, на кар'єрах та у майстерні з обробки каменів.

До чого тут есперанто?

Саме завдяки есперантисту я вийшов у Керчі на патріарха мінералогії, який мене водив на кар'єри. Якось я зателефонував до Пітера іншому есперантисту і в розмові сказав, що захопився мінералогією. У відповідь почув: «Приїдь, візьмеш каменів, скільки зможеш, з колекції тестя, який багато років пропрацював геологом на Кольському півострові». Я відправив із Пітера вантажними перевезеннями 30 кг, що склало основу колекції.

 У 2015 році ялтинці брали участь в Е-зустрічі в Сочі та відвідали мінералогічний відділ краєзнавчого музею, вхід до якого стороннім заборонено. Допомогло те, що заступник начальника там есперантистка. Я розповів у музеї про кримські мінерали та методи обробки каменів і отримав у подарунок кілька цікавих мінералів.

 Наразі я вже постійний учасник щомісячних виставок «Кримські самоцвіти» і проводжу там майстер-клас обробки каменів.

ЧЧитати далі — Те, що не встиг написати Юхим…

Повернутись до змісту

Є що сказати?
Не гальмуй! Коментуй: