Verda lampo - Зелена лампа
Юхим Семенович Зайдман: Як я став есперанто-комерсантом
Комп'ютерна служба залишала мені багато вільного часу, оскільки за комп'ютером сиділи оператори. На той час у Ялті почалося масове виробництво біжутерії з дерева. Найкрасивіші вироби робили зі сливи, мигдалю, акації, ясена. Кульки та інші деталі для виробів перед поліруванням морили аміаком, щоб отримати гарне забарвлення. В результаті вироби з деревини яблуні та мигдалю ставали яскраво-червоними або рудими, з ясена та акації зеленими. До Ялти приїжджали люди з усього Союзу, купували намисто партіями та продавали у себе в місті.
А мені було ще простіше. Я просто брав вироби на реалізацію та їхав на есперанто-зустріч, де роздавав есперантистам. Через якийсь час на черговій Е-зустрічі отримував гроші за проданий товар та роздавав новий. Хто тільки з есперантистів не займався торгівлею намистами, отриманими в мене!
Все йшло добре, поки я не спробував сам робити намисто. Я так захопився цією справою, що почав рідко їздити по гроші. А невдовзі карбованець упав утричі і мої реалізатори не змогли повернути гроші. Так я збанкрутував. Але отримав насолоду від цього заняття. Наприклад, чи думали ви, як роблять кульки? На токарному верстаті? Ні, набагато простіше. Пиляють стовбур дерева на пластини в товщину діаметра кульки. Потім використовують свердло, на якому закріплений різець, що дозволяє просвердлити пластину та висвердлити напівсферу. Свердлять масу напівсфер, а потім, перевернувши пластину, вставляють свердло в отвори і свердлять півсфери з іншого боку. Кульки випадають, їх морять в аміаку та завантажують у барабан для шліфування.
Так завдяки есперантистам я був успішним комерсантом, але недовго.
Читати далі — Вперше за кордоном
відвідувачів цієї сторінки:
Є що сказати?
Не гальмуй! Коментуй:
Идёт загрузка...