Автобиография Ефима Зайдмана

Коли почалася активна фаза перебудови, есперантисти отримали нарешті можливість діяти без нагляду, випускати словники та підручники. Але втратили приміщення у клубах, які перетворювалися на магазини. Крім того, багато керівників есперанто-клубів, зазвичай люди активні та творчі, йшли у бізнес. Якийсь час я теж припинив займатися активною есперанто-діяльністю

Наприкінці 90-х років ялтинський есперанто-клуб отримав нове життя і 2004 року відродив фестиваль «Velura sezono-10». Це був уже інший час, фестиваль став міжнародним. Концерти проходили у міському Центрі культури та навіть на набережній біля пам'ятника Леніна. Та й склад учасників почав змінюватися, дедалі менше з колишніх радянських республік, оскільки подорожчав транспорт та й візи з'явилися. З іншого боку, фестиваль став міжнародним, з'явилися закордонні виконавці та гості.

Чудовий есперанто-співак Жан Марк Леклерк, есперантисти його коротко називають JoMo, в 2000 році потрапив до Книги рекордів Гіннеса, який співає 30 мовами світу. Перед поїздкою на зустріч есперантистів до якоїсь країни він навчає мову цієї країни і зі сцени веде концерт без перекладача.

JoMo кілька разів був учасником фестивалю «Velura sezono», спілкуючись зі сцени українською чи російською. В один із його приїздів відбулася презентація його книги «Україна» про Нестора Махна. Унікально те, що книгу він написав гасконською (мова мушкетерів), яка намагається відродити. Коли JoMo співає, він «запалює» людей і вони вискакують на сцену, а на майдані танцюють всі — і есперантисти, і курортники. Інший чудовий співак — данець Кім Хенріксон, родоначальник есперанто-року, теж бував у нас..

На фестивалях з'явилися нові співаки, з яких хочу особливо відзначити Славу Бондарькова та Павла Можаєва. Про останнє хочу розповісти окремо.

Пам'ятаю, я дізнався, що якийсь колишній ялтинець, студент Медичного університету у Сімферополі, навчає есперанто. За півроку він знайшов мене. Виявилося, що він випадково побачив на ринку якийсь диск із підручником есперанто і вирішив заради цікавості вивчити цю мову, думаючи, що вона буде єдиним есперантистом у Криму. І це в той час, коли в Ялті був активний есперанто-клуб, а він навчався в англійській ялтинській школі, де були мої учні есперанто. Загалом, він відвідав мене, і я здивувався тому, наскільки добре він обізнаний про літературу та історію есперанто. "Але я перший живий есперантист, з яким ти зустрівся, значить, розмовної практики в тебе не було і говорити на есперанто не можеш?" - Запитав я. «Чому - відповів він - я листуюсь в есперанто-чаті». І почав говорити есперанто.
То був Павло Можаєв, який після закінчення університету залишився працювати на кафедрі, викладав англійською анатомію іноземцям. Згодом він став членом Академії есперанто (центр у Парижі). Павло співак, гітарист і піаніст, причому має «золотий голос».

У програмі фестивалів були не лише пісні, а також танці та постановки.

Час минав, ціни на транспорт зростали, і все менше та менше учасників та гостей відвідували фестиваль. Останній осінній фестиваль "Velura sezono-13" відбувся у 2007 році на турбазі "Павлинка". Концерти проходили біля багаття, і це було чудово. Окрім есперанто-співаків Максима Шабали, Марії Кочеткової, Олександра Хрустальова, були найкращі кримські барди Костянтин Фролов, Володимир Шишкін, Павло Гребенюк, Костянтин Вихляєв. Були й іноземці, наприклад керівник Е-клубу у Вашингтоні.

Verda lampo - Зелена лампа

Юхим Семенович Зайдман: Міжнародний фестиваль "Velura sezono"