Verda lampo - Зелена лампа

Альтернативна міжнародна мова Есперанто

:::: Головна :: Навчання ::: Відверто про есперанто ::: Віртуальний музей есперанто ::: Сторінки історії та спогади ::::

:::: Есперанто-події ::: Читальна зала ::: Практичне застосування есперанто ::: Персоналії ::::

Юхим Семенович Зайдман: Як я допомагав есперанто-мандрівникам і до чого це призвело

Початок подорожам за допомогою есперанто поклав Вальдемар Лангле, студент університету зі шведського міста Упсала, який понад сто років тому здійснив поїздку країнами світу (Росія, Туреччина, Румунія, Австро-Угорщина, Німеччина). Про нього я докладно розповім пізніше.

Згадаймо також про незрячого мандрівника Василя Єрошенка (чиє погруддя ми занурювали у підводний музей на Тарханкуті), який відвідав багато країн Європи та Азії, користуючись допомогою есперантистів. У Японії він не лише вивчив мову, але став дитячим письменником та поетом, там вийшов тритомник його творів.

Багато незрячих на прикладі Єрошенка вивчали есперанто та ставали мандрівниками. Цукуру Харада, знаючи лише есперанто, побував у 24 країнах. Найнезвичайнішим мандрівником серед незрячих був 62-річний іспанський поліглот Педро Фаньюл Зуріта, який відвідав понад 90 країн п'яти континентів.

Багато років тому Міжнародна молодіжна есперанто-організація створила унікальну службу Pasporta servo (Паспортна служба), яка дає можливість есперантистам отримувати безкоштовний ночівлю для подорожей у 90 країнах світу. Ця служба досі допомагає тисячам есперантистів, які планують поїздки до різних країн світу.

Але зараз я хочу розповісти лише про неординарних мандрівників нашого часу, з якими мав особистий контакт.

У якомусь есперанто-журналі я прочитав статтю про французького фермера Бруно Робіна, який вирішив спільно зі своєю подругою Маріон здійснити автостопом 4-річну подорож по всіх континентах, займаючись сільським господарством і отримуючи лише дах і їжу за роботу. Хоча вони володіли французькою та англійською, проте, дізнавшись про Pasporta servo, вирішили вивчити есперанто. Тому подорож вони розпочали у Болгарії, де була гарна 4-місячна школа есперанто. Наступною країною була Угорщина, де завдяки есперантистам вони отримали чудовий прийом: їх возили сільськогосподарськими кооперативами, організовуючи безкоштовне проживання та харчування в готелях.

Я зв'язався з ними через Інтернет після того, як вони повернулися до Франції, і поцікавився, хто їм допоміг в Угорщині та Австралії (там вони отримали дозвіл на відвідування закритих резервацій). Виявилося, що до Угорщини їх поїздки організував голова угорських кооперативів, активний есперантист Оскар Принц, а в Австралії представник Австралії в ООН Ральф Харрі. Вони надіслали мені велику книгу на есперанто "Вони жили на землі - 8 років мандрівок нашою планетою".

З книги я дізнався, що під час подорожі вони активно використовували мову есперанто і навіть викладали її. Путівник Японією попереджає туристів: «Закордонні туристи мають дуже мало шансів побувати в будинку японця, тим більше переночувати там». За 8 місяців перебування в Японії Бруно з Маріоном відвідали 22 японські родини!

2000 року до Криму приїхав есперанто-караван, його учасники, французи та голландці, були членами міжнародної асоціації есперантистів-велосипедистів. Їх залучали у Криму гірські дороги. Один із них, 67-річний француз Зев Егар після цього поодинці перетнув велосипедом всю Євразію, від Атлантичного до Тихого океану. Під час Всесвітньої Олімпіади йому надали почесне право розпочати факельну ходу у Франції «за досягнення в галузі спорту та спільні ідеї есперанто та олімпіади». Про подорож вийшла на есперанто його книга «Дідусь на велосипеді навколо світу».

У 2003 році на зустрічі есперантистів у Києві я познайомився з Маженою та Войтеком з Польщі, які, вивчивши есперанто, вирішили розпочати 3-річну подорож світом. Я вмовив їх відвідати Крим, де й почалася їхня подорож.

Мажена, Войтек, Ефим и Ирина Герасимова
Мажена и Войтек

Потім вони їздили автостопом по Росії, Монголії, Китаю, В'єтнаму, Камбоджі, Таїланду, Лаосу, Пакистану, Індії, Непалу.

У Китаї Мажена викладала англійську, щоб заробити на подальшу поїздку, що їй дуже не подобалося, оскільки діти не хотіли її вчити. Запрацювавши в Китаї, вони вирушили до Пакистану, звідки отримали запрошення платно викладати есперанто. Але другого дня після прибуття там почався страшний землетрус, і вони повернулися до Індії.

У Пакистані та Непалі Мажена та Войтек закохалися у мінерали, пройшли курс мінералогії та ювелірної справи та вирішили повернутися на батьківщину, де й займаються зараз ювелірною справою.

Марино

Італійський мандрівник Маріно Курніс розпочав незвичайну подорож — пішки з Італії до Японії та назад за 5 років. Він віддає перевагу пішохідному туризму, який дає більше можливостей для спілкування в дорозі. Есперанто він навчав ще до вирішення здійснити цю подорож, але коли дізнався про можливості Паспортної служби, почав активно використовувати допомогу есперантистів. Спонсори зі США забезпечили його одноколісним візком для багажу, в який він впрягався, інші спонсори — взуттям та одягом на п'ять років. Перед початком мандрівки йому вручили медаль від президента країни.

Коли в серпні Марино досяг Криму, я почав допомагати йому з ночівлею, повідомляючи по мобільному адресу есперантистів. У Криму Марино жив у мене, де він почав писати книгу про свої пішохідні подорожі, а потім ми проводили його до Туреччини. На жаль, йому не вдалося здійснити свою мрію — в Ірані йому не дали візу на прохід країною пішки, тому довелося повертатися додому. Замість 5 років він мандрував лише рік. Маріно дуже подобався нам. Він мав кілька іноземних мов, грав на гітарі, писав вірші, видав кілька книг.

З Беном Індестеге ми познайомилися на молодіжній есперанто-зустрічі і я запросив його приїхати до Криму з караваном після 67-го Міжнародного Молодіжного есперанто-конгресу в Києві ( IJK ) у 2011р. Молодий есперантист уже багато років подорожує, використовуючи servo )