Аудерська Тетяна Вікторівна - академік міжнародної Академії есперанто

ААкадемію есперанто було засновано 1905 року на першому всесвітньому конгресі есперанто на пропозицію ініціатора мови Лазаря Заменгофа. В даний час згідно зі статутом Академії до її багатонаціонального складу входять 45 членів. Робота Академії здійснюється в окремих секціях, кожна з яких займається окремими мовними питаннями.
Одеса – одне з перших міст Російської імперії, де з'явилися есперантисти. Всі ці роки багато одесити вивчали мову, спілкувалися нею в подорожах, у професійному середовищі, читали та писали книги.
Деякі з одеських есперантистів, удосконалюючи знання мови, досягли світового визнання, як, наприклад, С.Г.Рубльов, член Міжнародного лінгвістичного комітету, проте звання академіка за найвищий рівень знання есперанто плюс заслуги перед світовою есперанто-спільнотою з усіх одеситів здобула лише Тетяна Вікторівна Аудерська.

- Тетяно Вікторівно, коли і де ви почали навчати есперанто, чому зацікавилися?

- Вчити есперанто я почала у 8-му класі. Прийшла до Палацу піонерів, де викладав М. В. Блажков, скульптор-есперантист... і залишилася в есперанто назавжди. Цікавила мене, мабуть, не мова: я не знала тоді, що читатиму 9 мовами, і саме вивчення нової мови стане для мене радістю і "святом, яке завжди зі мною".
Залучив мене духовний образ вчителя, який став для мене (і не тільки для мене. але й для багатьох інших дітей та підлітків, які приходили до нього) Учителем життя. Кожній людині в 14-15 років потрібен такий Учитель, який ставив би духовні орієнтири, якими будувати життя. І як пощастило тим, хто зустрівся з такою людиною!
Микола Васильович мав багато учнів за класом скульптури; у тому числі відомі одеські скульптори Слава Голованов, Борис Румянцев, Євген Годенко.
Н. В. Блажков – автор пам'ятника творцю мови есперанто Людвігу Заменгофу, встановленого у дворі будинку № 3 по вулиці Дерибасівській. Ця пам'ятка була першою і довгий час єдиною пам'яткою Заменгофу в Радянському Союзі. З тих, хто навчався мови есперанто у Н. В. Блажкова, професійним есперантистом стала, мабуть. тільки я одна. Але навіть якщо один учень продовжує справу вчителя, ця справа житиме!

- Довгі роки Ви керували молодіжним клубом "Вердажо": як і Ваш Учитель, навчали мові есперанто, історії руху, поваги попередників-есперантистів. Чи було зроблено щось суспільно значуще (для есперанто) у цьому напрямі?

В Одесі знаходяться два есперанто-об'єкти , до збереження одного ( пам'ятник Л. Заменгофу ) та створення іншого ( меморіальна дошка В.Гернета ) має безпосереднє відношення "Вердажо" і я, як його керівник. Два рази (1997 і 2005 р.р.) ми власним коштом і самотужки реставрували пам'ятник творцю есперанто. Нещодавно я написала звернення у віршах "На пам'ятник Л. Заменгофу в Одесі" .

Лінгвофестивалі – дуже цікава сторінка нашої діяльності. Ми організували сім міських Фестивалів мов : у 2001, 2003, 2006, 2008, 2010, 2012 та 2014. На останньому було представлено 32 мови силами їхніх оригінальних носіїв – наша «райдуга мов» завжди багатобарвна. Прекрасні, виразні вистави з національними костюмами, піснями, танцями, національною кухнею.
У 2012 році на нашому фестивалі виступав Жан-Марк Леклерк, який раніше увійшов до Книги рекордів Гіннеса як виконавець пісень найбільшою кількістю мов (30). У нас на концерті він виконував пісні 16 мовами, чим викликав захоплення та овації публіки. Думаю, не варто уточнювати, що Жан-Марк є есперантистом; хто б ще прилетів із Франції, щоб дати єдиний безкоштовний концерт?

Три рази (2001-2005) ми проводили міжнародну природничу експедицію річкою Дністер. У 2001 та 2003 році наш клуб створив два відеофільми мовою есперанто, тривалістю 8 та 26 хвилин; 2009 року (до 150-річчя від дня народження Л.Заменгофа) ми за допомогою Одеської державної телестудії створили та показали по телебаченню 20-хвилинний фільм «Есперанто» («Сподівається») російською та українською мовами. Багато роботи проводилося у межах міста: вечори-презентації, теле- та радіопрограми, публікації у пресі.

У 2018 році вийшов під моєю редакцією альманах "Найкращі дні нашого життя" - спогади членів клубу "Вердажо".

- Чи зараз Ви навчаєте мові есперанто?

- 2004 року у нашого клубу "Вердажо" забрали приміщення, де ми займалися підготовкою природоохоронних експедицій, інтелектуальними іграми та мовою есперанто. Замість молодіжного клубу там оселилася комерційна структура, і викладати есперанто стало ніде.
І лише у 2018 році навчання мови есперанто змогло відродитись на базі центральної міської бібліотеки імені Івана Франка. 
Наш гурток "Зелена лампа" приваблює людей різних поколінь, різного рівня володіння мовою. Сюди приходить і молодь (у тому числі батьки з дошкільнятами), і люди старшого покоління, щоб торкнутися дива загального порозуміння.

- Ви закінчили біологічний факультет, зараз йдеться про вашу есперантську діяльність. Чи займалися ви біологією професійно, згідно з вищою спеціальністю та здобутою освітою?

- Так, я обрала біологію як науку про живе, про життя. Гадаю, біологом треба народитися; не може займатися біологією людина, яка не любить все живе, не цікавиться життям природи. Я – біолог.
Викладала біологію у школах та на Станції юних натуралістів; довго працювала в Одеському зоопарку. І ось, дві головні лінії в житті з'єдналися: я написала книгу «Світ у краплі води» , про дрібні істоти, що населяють прісні та морські води Землі. Цей світ поруч із нами – у кожній калюжі, у кожній краплі морської води. Але ми не бачимо та не знаємо його. А скільки там дивовижних створінь! Який прекрасний і різноманітний цей світ! І не треба забувати, що саме життя на Землі зародилося, як вважають вчені, саме у воді!
І ось чому я говорю про поєднання двох головних ліній у житті: есперанто та біології. Я переклала книгу мовою есперанто, і в 2010 році вона вийшла у видавництві Impeto під назвою La mondo en guto da akvo. А у 2016 році ця книга отримала премію Germain Pirlot як найкраща науково-популярна книга на есперанто за період 2010-2015 років.

- Чим Ви займаєтеся зараз окрім есперанто?

Окрім есперанто, я ще займаюсь Інтелектуальними іграми: «Що? Де? Коли?», «Брейн-рінг», «Своя гра» та ін. Завжди любила всякі інтелектуальні забави; але грати у «професійній» команді та вести тренування почала з 1992 року. Тоді в Одесі було 150 лише шкільних команд, не рахуючи студентських та дорослих. Тренування проходили 2 рази на тиждень, питання писали самі гравці, і щотижня мені потрібно було написати по 60 запитань! Пізніше з'явилася База Степанова https://db.chgk.info , 4390 пакетів, 337110 ігрових завдань, з них 275929 питань.

Ось перебираю купу грамот: індивідуальні – «За 1 місце у Новорічному кубку Одеси зі Своєї гри» 2007 року, «За 2 місце у чемпіонаті Одеси зі спортивної «Своєї гри» 2012 року, «За 1 місце у чемпіонаті Південної ліги зі Своєї гри» 2007 року, «За 2 місце у чемпіонаті Одеси зі спортивної «Своєї гри» 2009 року; командні - «За 1 місце у чемпіонаті України з гри «Ерудит-квартет» 2007 року, «За 2 місце у чемпіонаті України з гри «Ерудит-квартет» 2009 року, грамоти за 2 місце з ЧДК та перемоги у «Брейн-рингу» та «Ерудит-квартеті» на фестивалі «Айк'южні забави» у Миколаєві у 2008 році…

Зараз дуже рада, що добре виступають команди, які я треную: на Чемпіонаті України з інтелектуальних ігор, який пройшов у нас в Одесі у березні 2019 року, команда 67-ої школи стала бронзовим призером із «Що? Де? Коли? та отримала право брати участь у Чемпіонаті Європи з інтелектуальних ігор, а Микита Рєпнін із цієї ж школи став чемпіоном Одеси та чемпіоном України зі «Своєї гри».

Я також пишу питання ЧГК. У мене їх уже близько двох тисяч, вони грали на багатьох чемпіонатах, у т.ч. та на чемпіонатах світу. Ну як знову не поєднати два захоплення!

Інтелектуальні ігри та есперанто? Я регулярно проводила такі ігри на різних есперанто-заходах у нашій країні і за кордоном, у тому числі на 86 Всесвітньому конгресі Есперанто в Загребі в 2001 році, на 78 Італійському конгресі в Туріні в 2011 році, на 103 Світовому конгресі18 року. Вела рубрики таких ігор у міжнародних журналах «REGO» та «La Ondo de Esperanto». У 2005 році провела міжнародну інтелектуальну гру для есперантських команд в Інтернеті http://ludoj.narod.ru

Зрештою, кількість перейшла в якість, і я вирішила на основі безлічі придуманих питань та ігор написати книгу, що узагальнює те, що вже зроблено в цій галузі. Нічого подібного до есперанто раніше не існувало. Взагалі поняття подібних Інтелектуальних ігор зародилося в СРСР, і ці ігри стали масовими завдяки програмі В. Ворошилова на Центральному телебаченні. За кордоном загалом навіть не розуміють, що це таке; і якщо проводяться чемпіонати Європи та світу, то на них грають або жителі колишніх республік СРСР, або іммігранти з нього ж, які живуть у різних країнах світу.

Тому моя книга має дивну долю. Коли я запропонувала видати її найпрестижнішому на сьогоднішній день видавництву Mondial у Нью-Йорку, видавець з радістю відповів, що він давно мріяв видати щось про мову, і книга мовних ігор – це саме те, що треба. У книзі 6 розділів: Ігри з літерами, Ігри зі словами, Ігри з текстами, Жартівливі ігри, Поетичні ігри та Кросворди. Крім того, я придумала ще скоромовки на кожну літеру есперантського алфавіту, а також важкі для деяких мов поєднання звуків. Здавалося б - ідеальний посібник для тих, хто любить і знає мову, хто отримує задоволення від каламбурів, гри слів - а таких людей в есперанто багато! Ті, хто по-справжньому люблять мову, просто насолоджуються її безмежними виразними можливостями. Так що я думала, що розумники та ерудити розхоплюють книгу, і вона стане настільною в кожному клубі, куди люди приходять поговорити улюбленою мовою та підвищити свою ерудицію. Але на жаль… У «тому світі» вже давно вважають за краще не напружуватися. Працюють вони на роботі, де їм за це платять; а на дозвіллі вони хочуть тільки відпочинку, тільки розваги, і ніяких напрягів! Зайва розумова робота – навіщо? За неї ніхто не заплатить! Книга«Intelektaj amuzoj. Lingvaj ludoj en Esperanto» була видана у 2016 році; і досі її навіть не прорецензували: кажуть, ніхто із запропонованих рецензентів не зміг її подужати:-(  

-- Які плани на майбутнє?

- Зараз у мене в роботі є кілька статей і доповідей, здебільшого на есперанто. Це лекції з біології, переклади на есперанто художніх творів, мої власні вірші та проза. Вони регулярно публікуються в періодичній пресі, в електронних виданнях.
Найголовніше – продовжити мій Біологічний словник шістьма мовами: Російська – латина – есперанто – англійська – німецька – іспанська. Словник, ясна річ, в Інтернеті: vortaro.zzz.com.ua
Вже готові розділи: Риби, Амфібії, Рептилії; готується розділ Птахи. Поряд із зображенням кожної тварини можна прочитати її назви 6 мовами; а в розділі Птахи, сподіваюся, будуть записи голосів птахів.
Словник призначений для студентів біологічних факультетів, перекладачів спеціалізованих текстів, а також усіх, хто цікавиться життям природи. За допомогою функції Ctrl F можна швидко знайти назву будь-якої цікавої для вас тварини будь-якою мовою, і побачити, як вона виглядає. Я думаю, що це дуже потрібний і корисний ілюстрований словник, тому хотілося б довести його до кінця. Зрозуміло, що це робота не на один рік. Після огляду хребетних потрібно зробити, у міру сил, словник назв безхребетних тварин. Аби вистачило сил та часу життя; а робота нескінченна…

-- Благодарю за интересную и содержательную беседу.
Михно Т.M.