Сутковий Володимир Григорович
Сутковий Володимир Григорович (1900-1937)
З досьє: З дворян.
Народився 19 червня 1904 року в Польщі (місто Біла) у родині полковника царської армії. Освіта через революцію здобув не найкращу: незакінчену середню та технічну, проте володів кількома мовами: есперанто, англійська, французька, італійська, іспанська та ін.
З 1923 року, маючи професію «слюсар», працював помічником старшого майстра у майстернях Легкопрому.
Як і багато дворяни, Суткова В.Г. приховував своє походження, вказуючи скрізь, що він нібито син акцизного чиновника. Тому у 1931 році його прийняли у кандидати, і у 1932 році — до членів ВКП(б). Соцпоходження Суткового не відкрилося і 1933 року на комісії з чищення партії. Тим не менш, цією ж комісією його виключили з партії «за порушення залізної дисципліни, не виконання рішення партії»: за те, що, будучи на селі на хлібозаготівлях, не забезпечив виконання плану (колгосп «Гігант», Арбузинського району). «Я не апелював, бо з роботою справді не впорався».
У юнацькі роки Володимир Сутковий став членом одеського товариства «Есперанто», а згодом був незмінним секретарем літературно-наукового гуртка (LoCoRo) при Одеському відділенні СЕСР. Упродовж кількох років В.Г. Сутковий брав активну участь у роботі SAT: був членом літературної комісії САТ з 1926 року, коли був обраний на міжнародному конгресі есперантистів у Ленінграді.
З досьє:
«- Покажіть про ваші контрреволюційні троцькістські зв'язки за кордоном та СРСР.
- До розколу СЕСР із САТом я був активним САТівцем: був членом літературної комісії САТ з 1926 року, коли був обраний на міжнародному конгресі есперантистів у Ленінграді. Членами цієї комісії були й одеські есперантисти Рубльов та Іванов».
“У Парижі проживає 1924 року з сім'єю, що виїхав з Одеси (батько — колишній професор Одеської консерваторії), колишній студент Одеського політехнічного інституту Айзберг Євген, 1905 року народження, єврей. З ним я був близьким як есперантист.
Після його від'їзду за кордон я з ним підтримував письмовий зв'язок, як з активним САТівцем, який стояв близько до керівника к-р троцькістських організацій есперантистів ЛАНТІ і взагалі до керівників САТ. Листувався з ним до 1926 року, після чого він перестав писати. Де він зараз – не знаю. Вважаю, що в Парижі..
У 1926 році він запрошував мене до Парижа на постійну роботу в якості секретаря САТ і редактора деяких органів його, обіцяючи оклад у 1000 франків на місяць. Я не міг виїхати, як допризовник РСЧА.
Після припинення листування зі мною, Айзберг продовжував письмовий зв'язок з одеською есперантисткою, вчителькою трудшколи Резниковою Єлизаветою Петрівною, з якою пізніше також припинив листування. Остання вибула до Москви 1930 року.
У СРСР я був пов'язаний з активним контрреволюціонером-анархістом Лільєром Олександром, який заарештовувався і висилався з Москви. До 1934 року він мені писав із Москви і пересилав органи САТ — СЕННАЦІУЛО».
«Штейнберг мені писав про арешт Ізгура та Колчинського. Гриневич та Штейнберг переконували мене у своїх листах вступити до MAPES — міжнародної асоціації революційних есперантистів письменників. Вони ж надіслали мені два журнали MAPES”*
 Володимир Сутковий мав феноменальні знання есперанто: створений ним на замовлення ЦК Союзу Есперантистів Радянських Республік словник понад 40 років вважався найкращим есперанто-російським словником (перше видання вийшло 1927 року).
08.08.1937 Суткового В.Г. було заарештовано, після проведеного слідства згідно з рішенням Військової колегії Верховного суду СРСР від 23.11.1937, розстріляно 24.11.1937 та поховано на спецоб'єкті НКВС (місце не відомо).
Чому ж були заарештовані і розстріляні саме ці есперантисти? :
Георгій Петрович Бочарів, Веніамін Вікторович Воздвиженський , Всеволод Павлович Іванов (L .Ivn), Євген Едуардович Пиль , Володимир Григорович Сутковий, Микола Юхимович Холм .
З одержаним від СБУ досьє
ознайомилася та зробила виписки
Михно Т.М. (Sageto)
Я цікавлюся історією есперантського руху в Російській імперії та Радянській Союзі, намагаюся зібрати інформацію про есперантистів того часу.
|
Идёт загрузка...